Мнишенко Михайло Якович, Герой Радянського Союзу, на його честь названа одна із вулиць села Білогородка, встановлена пам’ятна дошка

Мнишенко Михайло Якович, Герой Радянського Союзу, Народився 3 липня 1898 року в селі Білогородці Києво-Святошинського району Київської області

Мнишенко Михайло Якович, Герой Радянського Союзу.

Народився 3 липня 1898 році в селі Білогородка (сьогодні вулиця Зелена) в сім`ї міцного середняка. Навчався в Білогородській школі. 

У 1918 році добровольцем пішов в Червону Армію. Воював на фронтах громадянської війни і проти басмачів в Середній Азії.  У 1938 році закінчив курси удосконалення командного складу, працював начальником штабу кавалерійського полку.

Пройшов у складі кавалерійського полку всі фронти громадянської війни з басмачами у Середній Азії. Здібного кавалериста у 1926 році направляють у кавалерійську школу, продовжив навчання протягом 1931-1933рр. у школі НКК УКС у м. Новочеркаську. Служив у різних частинах на командних посадах. Після закінчення у 1938 році спецкурсів, Михайла Яковича призначають начальником штабу кавалерійського полку.

У боях Німецько-радянської війни з жовтня 1942 року командував кавалерійським полком на Сталінградському і 1-му Українському фронтах. 10 листопада 1943 року гвардії підполковник М. Я. Мнишенко, очолюючи передовий загін дивізії, першим прорвався на шосе Київ—Житомир, осідлав його і наполегливо утримував до підходу головних сил дивізії, не допускаючи відступу противника на захід. В період з 12-го по 19 листопада 1943 року, обороняючи південну частину міста Житомира, полк відбив до 12 атак танків і піхоти противника.

У січні 1944 року М. Я. Мнишенко отримав призначення на посаду командира дивізії, водив свої кавалерійські полки на Рівне і Львів, звільняв Польщу і Чехословаччину.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 серпня 1944 року за зразкове керівництво, управління кавалерійським полком і бездоганне виконання бойових завдань гвардії полковникові Михайлу Яковичу Мнишенко присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2037).

Важка рана в голову, отримана в битві на лютізькому плацдармі на Дніпрі, дала себе знати. У 1946 році М. Я. Мнишенко поклали в госпіталь, видалили око.

Після звільнення з лав Радянської армії М. Я. Мнишенко поселився в Залізничному районі Києва. 

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

20 квітня 1967 року Мнишенко М. Я. помер. Похований в Києві на Лук’янівському військовому кладовищі.

Білогородці пам’ятають про свого земляка, на його честь названа одна із вулиць села, встановлена пам’ятна дошка.