Непрості будні комунальників КП “ККП Білогородка”. Інтерв’ю з директором, Рибачуком Анатолієм Степановичем

Комунальне підприємство "ККП с. Білогородка"

Ми завітали в гості до директора комунального господарства “ККП Білогородка” Анатолія Степановича Рибачука та поцікавилися станом господарства. Чи прості буді у наших комунальників, які щодня виконують непросту, іноді, навіть, брудну роботу для нашої громади. Чим вони живуть зараз, в умовах весняно-польових робіт? Які плани на майбутнє та багато запитань, що стосуються внутрішніх проблем та поточної роботи.

Коли саме та з якою метою було створене комунальне підприємство “КП “ККП Білогородка” ?

Комунальне підприємство  “ККП Білогородка” було створене 5 лютого 1999 року за рішенням 3 сесії 2 скликання Білогородської сільської ради з метою надання  послуг в соціальному секторі економіки шляхом здійснення некомерційного господарювання, що спрямоване на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку, зокрема, для забезпечення потреб в комунальній та інших послугах Білогородської сільської ради та мешканців села Білогородка.

Основними напрямками діяльності комунального підприємства “ККП Білогородка”, Білогородської сільської ради є :

• вироблення та транспортування теплової енергії для забезпечення теплового режиму всіх соціальних закладів села Білогородка. На балансі підприємства утримується 6 мінікотелень;
• водозабезпечення. На балансі підприємства є 11 свердловин;
• водовідведення;
• надання санітарних послуг асенізаторами;
• прибирання сміття;
• снігоочистка доріг;
• організація поховань та надання пов’язаних з ними послуг;
• поточний ремонт житлових та нежитлових приміщень;
• здійснення контролю за дотриманням правил користування торгівельними точками;
• інші види діяльності, що не заборонені чинним законодавством України.

Анатолію Степановичу, розкажіть, яка кількість людей працює в комунальному підприємстві  “ККП Білогородка”?

На сьогоднішній день в комунальному підприємстві працює 42 чоловіка. Два роки тому, коли я очолив це підприємство, було 51 особа. Ми залишили лише тих людей, які хочуть працювати. На жаль, середній вік наших робітників – близько 50 років. Це говорить про те, що працювати молодь до нас іти не хоче. Ми гарантуємо офіційне працевлаштування, соціальний пакет, хоча зарплати й невисокі, але виплачуються без затримки. Всі люди, що складають наш колектив – працьовиті і добросовісні. Я хочу висловити їм свою вдячність за те, що вони завжди йдуть назустріч і з розумінням ставляться до виконання будь- яких робіт та прохань громади села.

Чи є якась певна структура у підприємства?

Так, ми сфокусувалися на певних на­прямках: 

• рухомий склад (водії авто, тракторів);
• бригада з прибирання територій по селу;
• бригада сантехніків;
• бригада, що обслуговує кладовища і бере участь у  похованні (обслуговуються 2 кладовища);
• бригада каналі­заційно-насосної станції;
• адміністративний склад.

В штаті є 2 інженери. Також є прибиральниці, закріплені за житловими будинками. Далі, 4 охоронці на нашому виробничому підприєм­стві, електрик та зварювальник. Зауважую, що на обслуговувані знаходиться більше 140 км. сільських доріг, які потребують постійного догляду.

Техніка: яка та скільки її на підприємстві?

На балансі нашого підприємства є 10 одиниць техніки. На жаль, в основному, техніка, має такий вік, що їй пора бути вже давно списаною. Вона працює кожного дня, постійно потребує серйозних ремонтних робіт або поточного ремонту, тощо. Дякуючи Білогородському сільському голові та де­путатському корпусу, за ті два роки, поки я працюю, ми придбали декілька одиниць нової техніки: асенізатор (МАЗ), екскаватор «Борекс», мінітрактор «Бєларус» та інше спецобладнання, що використовується для вузького спектру робіт.

Чи власники приватної техніки допомагають своїм транспортом в критичних ситуаціях?

Цієї зими майже всі власники тракторів відмовили нам у допомозі під час снігопадів. І я їх розумію: хтось зайнятий, хтось на ремонті. Якщо взяти аналітику минулої зими, то результати будуть іншими: люди чистили сніг на своїх приватних тракторах, отже, в роботі було задіяно 11 одиниць техніки. Білогородка була вичищена від снігу майже ідеально. У цьому році ми викори­стовували лише свою техніку – спецтехніки для прибирання снігу у нас не було і немає, тому довелося боротися зі снігом двома тракторами і екскаватором. Три трактори на 140 кілометрів доріг, які потрібно проїхати в обох напрямках, – це дуже мало. У цьому році снігу було багато: один день поприбирали, за ніч знову насипало – і знову на ранок починаємо розчистку по тих же маршрутах.

Хочу висловити вдячність підрядникам, які відгукнулись на наше прохання та надали грейдер для очистки центральних доріг села.

Чи розуміють жителі села ваші проблеми, чи багато незадоволених вашою роботою?

Були люди, що говорили: «працювати треба цілодобово – і тоді встигнете прибрати всі дороги». Нам би теж хотілось так працювати. Але, наголошую, що у нашому господарстві у штаті на 1 одиницю техніки є лише один водій, а не три, щоб вони могли працювати в три зміни.

Цієї зими під час снігопадів наші люди працювали на вихідних та до пізньої пори. Задовольнити потреби всіх жителів в очистці снігу в такій ситуації дуже складно. Але за два роки моєї роботи на цій посаді біль­шість односельців дякували нам за роботу, бо раніше на їхніх вулицях взагалі ніколи не було трактора, а тут приїхав, почистив. Раніше тери­торія всього села не чистилася від снігу. Ми поставили собі за мету очистити більшість територій Білогородки. Нагадую, що минулий рік у нас був кращим, ніж цей, бо нам допомагали.

Стосовно незадоволених роботою комунального підприємства. Ми вивчали це питання і провели певний маркетинг. Найбільш невдоволені нашою роботою – це жителі, які нещодавно приїхали до нас у село, мешканці, які не мають місцевої прописки і не сплачують до бюджету села жодної копій­ки, але їхні потреби дуже завищені. Ми намагаємося робити свою роботу якісно! Іноді з різних причин не все вдається зробити так, як хочеться.

Додам, що незадоволені, можливо, не знають, що в Білогородці затверджені правила благоустрою, згідно яки­х визначено, яку роботу мають здійснювати власники присадибних ділянок, приватних будинків та заклади комерційної діяльності для того, щоб село було максимально очищене: прибирання сміття, опалого листя, снігу біля своїх пар­канів, тощо. На жаль, дехто вважає, що КП мусить приїхати під їх оселю, вичистити і прибрати все у їхніх дворах. Хочу зауважити, що прибиральними роботами займається близько 10 працівників КП, а жителів у селі  – близько 20 тисяч. Задумайтесь над цим!

Місцеві жителі, в основному, задо­волені КП і неодноразово вислов­лювали нам подяку за проведені роботи. Їм є із чим порівнювати, бо вони бачили, як розвивалась Білогородка впродовж багатьох років, якою вона була і якою стала. Вони не бояться роботи і звикли надіятись на власні сили.  Саме таких, працьовитих і витривалих, ми запрошуємо до нас у колектив. Незадоволених роботою КП ми також ласкаво запрошуємо до нас і сподіваємось, що вони покращать роботу комунального підприємства.

Які основні проблеми комунального під­приємства?

На сьогодні  є  чимало проблем, але найвагоміші з них дві: сміття і водопостачання.

Сміття на вулиці Садова – прибрано “господарем” сміття, с. Білогородка

Ми боремося із сміттям постійно. Кожного року ор­ганізовуємо суботники, плануємо масові прибирання під час всеукраїнських та місцевих зелених толок. Дякуємо депутатському корпусу та усім небайдужим і активним жителям нашого села, які беруть у них участь, дякуємо також волонтерам, які постійно прибирають ліси і лісосмуги біля своїх садиб, у місцях, де граються діти. Але, на превеликий жаль, ті, хто смітить, на суботники і на толоки не ходять.

Хочу звернути увагу і на жахливу ситуацію по трасі Бишів – Київ. Кожного року ми по 2-3 рази прибираємо там все, що туди звалюють люди. Це не просто пляшки з-під молока, люди викидають туди мішки, а іноді і будівельне сміття. І чим більше ми  прибираємо, тим більше там з’яв­ляється сміття. Раніше ця дорога взагалі не прибиралася, за неї відповідальний «Укравтодор».

Як ми вирішуємо питання сміття?

Продаються сміттєві мішки об’ємом 110 літрів вартістю 20 грн.

Ці мішки можна придбати у нас на підприємстві, або в магазинах. За бажанням власників, також встановлені сміттєві баки, які вони придбали на нашому підприємстві на договірній основі. У нас є певний графік забору сміття тракторами і сміттєвозом, які виїжджають кожного дня по різних маршрутах. І люди знають, що їм потрібно до 8 години ранку виставити сміття, щоб його забрали.

Ми також започаткували приби­рання зупинок громадського транспорту, обладнали їх урнами, і тепер двічі на тиждень зупинки прибираються. Тут ми натрапили на «людський фактор». Люди не  розуміють, що ця урна призначена для негабаритного сміття, а не для будівельних відходів. Далі, нечисті на руку «громадяни» часто крадуть їх: близько10 урн ми вже поміняли. Люди ці урни ще й розбивають. Бачимо, що їм дуже цікаво спробувати їх на міцність. Вони ж не задумуються і не розуміють, що потім потрібен час на їх заміну, а кожна урна – це гроші.

 Також прибирається узбіччя центральної дороги в селі, місця відпочинку біля водойм та інші території села за заявками депутатів. Ми надаємо допомогу навчальним закладам, будинкам культури та іншим об’єктам інфраструктури села у вирішенні багатьох різних питань.

Друга серйозна проблема: водозабезпечення. Мережа водопостачання, яка сьогодні має близько 9 км. магістралей, була збудована ще на початку 70-тих років минулого сторіччя. Ви, напевно, розумієте, якою вона стала за півстоліття. Сьогодні споживання води збільшилось у кілька разів. Тому було прийнято рішення про відновлення свердловин, які були не задіяні. Дякуючи сільській раді і депутатському корпусу, котрі виділили на це кошти, було зроблено декілька нових свердловин, які забезпечили необхідний об’єм води.

Новобудови, на кшталт Білого Шоколаду, не потребують особливого втручання, так як усі матеріали там композитні (пластик). Коли ми збільшили кількість свердловин і подали в основну мережу більший об’єм води та збільшили тиск, то у нас стали частими пориви труб. Згідно записів журналу, який ми ведемо, було близько 40 ситуацій поривів води за два останні роки.

Які роботи заплановані на весну?

Готуємо подання на сесію для фінансування та розробки нового проекту, згідно якого буде заміне­на мережа водопостачання. Робота дуже масштабна і дороговартісна. Залучення коштів ми передбачаємо через державні програми. Коли будуть прокладені цен­тральні мережі по вулицях, тоді вже зможемо го­ворити безпосередньо із власниками при­ватних будинків про підключення та забезпечення їх  водою.

Навесні ми ще маємо один клопіт – це пожежогасіння. На жаль, нам доводиться брати безпосередню участь у цьому небезпечному процесі, оскільки пожежної станції у нашо­му селі немає. Ми не бігаємо з вогнегасниками – ми викликаємо пожежну службу, допомагаємо транспортом, забезпечуємо водою.

Навесні у нас багато прибиральних ро­біт, чищення чагарників, косіння трави на узбіччі, обрізка старих дерев. Зверніть також увагу, що по вул. Володимирській, ближче до Ширми, десь з 20 років стояли верби і викликали у людей турботу – поряд з ними прохо­дить електромережа – і, як тільки піднімався вітер, цілі масиви залишалися без світла. Спільно з Білогородською сільською радою наше підприємство вирішило це питання.

І на закінчення нашої розмови, що би Ви хотіли побажати нашим читачам?

Насамперед, міцного здоров’я усім, гарного настрою, взаєморозуміння, позитивної мотивації, миру та злагоди у родинах! Акцен­тую увагу, що комунальне підприємство, незважаючи на середній вік наших робітників, налаштоване працювати плідно з депутатським корпусом, жителями нашого села, аби Білогородка була затишною, чистою, красивою та привабливою у будь-яку пору року.