Великодні поминальні молитви на кладовищах села Білогородки та Шевченкове – в суботу, неділю та понеділок (14-16 квітня 2018 року)

Настоятель храму Святих дванадцяти апостолів, благочинний Києво-Святошинського району та Київської області, протоієрей - Василь Чупровський

Великодні поминальні молитви на кладовищах села Білогородки та Шевченкове.

Радониця, гробки, проводи – усе це традиційні назви прадавнього українського звичаю згадувати померлих.

Це спеціально відведені в православному календарі дні, коли кожен може прийти на могили до рідних та близьких, аби розділити з ними радість Світлого Христового Воскресіння. Радониця у 2018 році випадає на 17 квітня – дев’ятий день після Пасхи.

Однак у зв’язку з практичною необхідністю поминання померлих відбувається, починаючи із суботи Світлого тижня.

В суботу, неділю та понеділок (14-16 квітня 2018 року) жителі та гості с. Білогородки та Шевченкове згідно древньої місцевої традиції відвідають із Пасхальними молитвослів’ями місцеві кладовища.

Після ранкових богослужінь богомольці зберуться на місці погребіння своїх рідних і близьких, щоб разом помолитися за упокій їхніх безсмертних душ.

Очолить Пасхальну Панахиду настоятель храму Святих дванадцяти апостолів, благочинний Києво-Святошинського району та Київської області, протоієрей – Василь Чупровський. В ці Пасхальні дні він звершить Великоднє поминання спочилих на  місцевих парафіяльних кладовищах.

Графік проведення поминальних богослужінь на місцевих цвинтарях с. Білогородки та Шевченкове:

1. Субота – 14 квітня 2018 року
   1. 10:00 – цвинтар біля «Атом Центру»
   2. 13:00 – цвинтар за Дальнім яром «Біле кладовище»
2. Неділя – 15 квітня 2018 року
   1. 10:00 – цвинтар біля Помірок
   2. 12:00 – цвинтар «Центральний»
3. Понеділок – 16 квітня 2018 року
   1. 10:30 – цвинтар на Третьому відділенні

Варто пам’ятати, що в поминальні дні люди повинні перебувати в спокійному настрої, не згадувати нічого поганого про померлих. Плач та інші прояви горя на кладовищі – не обов’язкові атрибути.

Радониця – день особливого все церковного поминання покійних. Походить від слова радість – адже свято Пасхи триває 40 днів, і відображає віру християн у воскресіння їх мертвих.

Перш ніж піти на цвинтар, треба відвідати ранкову службу в храмі. Можна подати записки за упокій з іменами покійних родичів і поставити свічки. Великий помин краще замовити заздалегідь. На кладовищі над могилою відбувається Літія. Читати молитви з Псалтиря може священик або самі родичі.

Найкращий подарунок нашим спочилим – це щира молитва.

Єдине, за словами віруючих,  що можна робити на кладовищі, – тільки молитися.

Молитися за померлих ви можете самі як молитвами з молитовника, так і власними словами, що обов’язково повинні йти від щирого серця. Це також можна робити вдома, у храмі, на кладовищах, місцях смерті чи поховання людини.

Світлі почуття, спогади про щасливі й приємні моменти, пов’язані з померлими родичами, – краще, що може бути в цей день.

Найкраще після відвідин кладовища влаштувати поминальну трапезу вдома.